Викладачі очима студентів

Викладачам присвячується

«Твори добро», - душа моя благала.

«Запалюй світло», - радили батьки.

Я нелегкий для себе шлях обрала,

Щоб нести світло і добро через віки…

В усі часи учитель – то є сила.

Він совість, розум, світла голова.

Хоч в це сьогодні вірити не сила,

Але ви знаєте, я все-таки права.

Я щиро вірю у мистецтво слова,

Я намагаюсь в душу зазирнуть,

Навчити бачити прекрасне і чудове

І правильно обрать майбутню путь.

Читання і письмо, і рахування.

Цьому навчити – не проблема вже.

Мета сучасного нелегкого навчання –

Людина, що життя в собі несе.

Стахнюк Н., студентка гр.ПН-31

 

 

ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОМУ КОЛЕДЖУ «ПОЛІССЯ»

ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ

 

Дві дороги

Дві дороги пройшли ми - дитинство і юність -
І на кожній долали перешкоди в житті.
Але те, що пройшли, не забудем ніколи
І назавжди залишим в душах спогади ті!

Перші кроки у коледж були несміливі,
Не на все ми дивились очима батьків.
Але впевненність ту викладачі оцінили
І за це нам вручили диплом дорогий!

Ми вдячні Вам, викладачі, що існуєте ви в світі
Та пройшли з нами разом перетини життя.
Ми своїх педагогів не забудем ніколи,
Бо вони нам давали незабутні знання!

Всі останні шляхи, то вже є не студентство,
То доросле життя - кожен з нас там взірець.
І долати їх важче, а не так як в дитинстві;
Пригадаєм поради, що нам дав фахівець!

Хоч викладач не завжди був до нас об'єктивним,
А поради з усмішкою ми сприймали у душі,
Та настане час - пригадаємо хоч трішки
Ті знання, що давали у «Поліссі» нам викладачі.

Мамчур Олена, випускниця

Західноукраїнського коледжу «Полісся» 2010 р., студентка Житомирського

державного університету імені І.Франка,

педагог-організатор, керівник гуртка народної творчості

в Костопільській загальноосвітній школі-комплексі І-ІІІ ступенів №6

 

 

 

 

Ольга Григорівна Осейчук — художниця, педагог і людина з великої літери.

     У Західноукраїнському коледжі «Полісся», що на Березнівщині (Рівненська область), працюють найкращі викладачі, які радо допоможуть вам обрати вірний шлях життєвою стежиною. Своєю відкритістю, щиросердністю та оригінальністю кожен із них збуджує наш потяг до пізнання ще незвіданого, цікавого та корисного. Професійна майстерність й особистісні якості педагогічного колективу закладу допомагають формувати стійкі переконання, змушують по-іншому подивитися на цей жорстокий світ і знайти в ньому найгарніше, зуміти насолодитися його принадами, знайти в собі сили вистояти в нелегкому двобої.

     Педагог — це людина з відкритою душею; людина, яка вміє все; людина, якій постійно бракує часу; людина, яка завжди дасть корисну пораду, підтримає у важку й скрутну хвилину; людина, яка протягне руку допомоги.

     Учителювання — не просто професія, спосіб отримання матеріальної винагороди. Бути педагогом — це покликання душі, якому людина присвячує всю себе. Такі переконання в нас формують викладачі нашого навчального закладу, адже половина студентського контингенту — їхні майбутні колеги.

     Одним із таких педагогів Західноукраїнського коледжу «Полісся» є Осейчук Ольга Григорівна. Це людина з високим рівнем інтелекту, яскравим сяйвом в очах, щирим серцем, привітною, доброю душею, величезною скарбницею знань. У своєму житті вона досягла найкращого, чим може пишатися людина. Тому зараз Ольга Григорівна цими життєвими надбаннями радо ділиться з нами — своїми вихованцями.

     Готуючись до занять, викладач заново відкриває вже звідане, хвилюється, ніби робить це вперше, щоб устигнути донести найсуттєвіше за такий короткий проміжок часу.

     Вона все враховує до найменших дрібниць, шліфує кожну деталь, добирає різноманітні цікаві матеріали, які полегшують розуміння матеріалу.

     В очах цієї жінки завжди щирість й усмішка. Хоч укриті сріблом її скроні, прижурене чоло, але в душі Ольга Григорівна вічно молода. Незважаючи на свій поважний вік, вона завжди енергійна, усміхнена, у гарному настрої.

     Ольга Григорівна Осейчук родом із села Мокре Дубенського району, що на Рівненщині. Народилась і виховувалась у духовно благодатній сім"ї. Мати, Надія Олександрівна, мала хист до українського декоративного розпису. Батько, Григорій Трохимович, ? умілець-коваль.

     Ольга Осейчук — випускниця Мокренської, Мирогощанської шкіл, бібліотечного відділення Дубенського культосвітнього технікуму, філологічного факультету Рівненського державного педагогічного інституту, ветеран педагогічної праці. У 1985 році була нагороджена медаллю А. С. Макаренка за заслуги в галузі освіти та педагогічної науки України, лауреат літературно-мистецької премії імені Аверіна Коломийця за значний внесок у мистецьке відродження українського духу. Учителювала, працювала інспектором Березнівського відділу освіти, із 2001 року викладає в Західноукраїнському коледжі «Полісся».

     Упродовж уже багатьох років Ольга Григорівна знайомить студентів закладу з основами педагогіки, культурології, релігієзнавства, навчає сценічному та образотворчому мистецтву.

     Як педагог Ольга Григорівна — кумир багатьох студентів та молодих викладачів. Не всім удається стати гарним прикладом для вихованців і колег.

     Ви лише погляньте на її фото, її сяючу усмішку, у її виразні добрі очі. І цього досить, щоб просто, не зводячи з неї очей, слухати її цікаві захоплюючі виступи та промови. Її заняття летять, немов одна мить, кожне з них не тільки пізнавальне, а й неповторне, сповнене нового, ще не звіданого нами — майбутніми вчителями. Ольга Григорівна дуже любить свою роботу, віддаючи їй усю себе. З великою повагою ставиться до кожного з нас, завжди готова допомогти у вирішенні проблем, зрозуміти щось важке для сприйняття.

     Осейчук Ольга Григорівна — талановитий педагог, який вкладає душу у свої розповіді на заняттях. Коли дивишся на таких людей, як вона, розумієш, що це людина праці. Вона настільки емоційно, лаконічно, доступно й душевно розповідає, що новий навчальний матеріал запам’ятовується швидко й без великих зусиль. Звісно, щоб мати такий багаж знань, потрібно неабияк працювати. Життєвий досвід педагога дозволяє доповнити теоретичний матеріал прикладами з власного життя. І, як вона сама говорить: «Я не хизуюсь перед вами, дорогі студенти, я хочу, щоб ви перейняли хоча б краплину того, що я волію вам дати». Ми, студенти, любимо шановну Ольгу Григорівну за її відвертість, об’єктивність, чесність. Багато хто з нас мріє хоча б наблизитися до такої майстерності у своїй праці, яку здобула Ольга Григорівна впродовж свого нелегкого життя.

      Вона є взірцем для своїх вихованців і вірним другом, який завжди підставить плече.

     Від батьків їй дістався хист до малювання, уміння передавати красу світу через мистецтво. Так, не один рік поспіль у нашому коледжі функціонує студентська галерея, створена власноруч майстринею за сприяння адміністрації закладу. Здібні до малювання студенти мають змогу відвідувати студію «Палітра».

     У вільний від роботи час Ольга Григорівна пише тополиним пухом на оксамиті. Живописання тополиним пухом — мистецтво унікальне. Для створення картини на оксамитову основу наносяться тополині пушинки. Вони зчіплюються з ворсинками оксамиту й застигають. Попередній ескіз не робиться — картина твориться, так би мовити, наживо. На перший погляд у роботах Ольги Осейчук тільки два кольори — темний оксамит і білий пух.

     Насправді ж останній має декілька відтінків, різний природний полиск, тому картини грають барвами. Її роботам притаманний тонкий ліризм, філософська заглибленість, висока духовність. Душа Природи озивається квітковим пелюстям та музикою пейзажів. Національна українська естетика природного довкілля в її роботах іде поруч зі свідомим успадкуванням традиційного народного світобачення. Вона дивиться на світ очима свого краю, своєї землі, яку відчуває повсякчас під ногами. Милують око «Мамин квітник», «Жасмин», «Повибігали мальви до воріт», «Коні прагнули волі», «Батьківська пречиста хата», «Храм Руси-України», «Богданова церква» та багато інших. «Усі мої картини улюблені, але найкращої я ще не написала», — запевняє художниця.

     Ольга Григорівна — учасниця багатьох художніх виставок. Її талант відомий не тільки на теренах нашого краю, але й у багатьох регіонах України (Березне, Костопіль, Київ, Рівне, Дубно, Корець, Новоград-Волинський, Володимир-Волинський, Сарни, меморіальний музей Лесі Українки в селі Колодяжне) та за її межами. Роботи майстрині знаходяться в приватних колекціях поціновувачів її таланту в Німеччині, Польщі, США. Навіть стримані британці мали змогу оцінити її оригінальні та неповторні витвори мистецтва у виставковому центрі міста Ормскірк (Ланкашир, Англія).

     Попри сивину на скронях та високий рівень професійної майстерності, педагог продовжує розвивати свої фахові якості.

    Для нас, студентів, вона стала кращою наставницею та готова віддати частину себе. Ця тендітна жінка допомагає невмілим навчитись, невпевненим — повірити в себе, а задиркуватим та зухвалим — спуститися на землю.

    Ми дуже вдячні їй за те, що вона допомагає нам знайти свій шлях, учить бути відповідальними, крокувати життєвим шляхом упевнено та зважено, з повагою до інших. Викладач невтомно повторює: «Ідіть уперед, не опускаючи голови, з усмішкою на обличчі, тоді ви ніколи не спіткнетеся, а якщо вже й упали — не розчаровуйтесь, а гордо піднімайтесь, щоб усі бачили, що ви — гідна людина».

    Для більшості наших студентів Ольга Григорівна — взірець, еталон справжнього вчителя. Саме такі, як вона, вчать оптимістично дивитися на навколишній світ і радіти життю.

    Видатний російський історик Василь Ключевський казав: «Щоб бути гарним учителем, потрібно любити те, що викладаєш, і любити тих, кому викладаєш». А ми додамо: такого педагога любитимуть і ті, кому викладають.

    Ольга Григорівна — педагог з великої літери. Поруч із нею маєш змогу поглянути на себе іншими очима, прагнеш стати кращим, розумнішим, добрішим, гідним її прихильності та дружби, її любові.

    Низький уклін Вам, Ольго Григорівно, за сумлінне навчання й виховання. Нехай доля посилає Вам, наша мудра наставнице, розумних, добрих і вдячних студентів.

    Многая літа!

Пашкевич Анастасія,
Бурмака Яна,
Сахарчук Марія,
студенти відділень «Початкове навчання»,
«Фізичне виховання»